Місце запису: с. Бирюки, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 14.10.2005 р.;
Хто записав: Шабельник Антоніна Григорівна;
Респондент: Пащенко Уляна Григорівна, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Пащенко Уляна Григорівна, 1920 р. н., проживала у селі Бирюки Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала весь урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Сільські комуністи, активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не приховували і не виказували сусідів.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ніяких документів не предоставляли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна.
Хто і як шукав заховані продукти ? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чотири чоловіки.
Де можна було заховати продукти харчування?
Нігде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Нічого не давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?
Тільки продукти харчування.
Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Хто крав колоски, того садили в тюрму.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Хто не йшов, то забирали все.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Нігде.
В який час ходили збирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
2-3 рази.
Коли почали люди помирати з голоду?
Весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Дітей здавали в приют.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодували ті, що були при владі.
Хто зумів вижити?
Ті, що повтікали в росію.
Чи допомогали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали для виживання?
Їли листя, щавлю, гриби і різну траву.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто нікому не допомагав.
Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?
Либиду, липу.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З липи і акації жовтої.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Жаби, миші.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Не можна.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знає.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їздила підвода і збирали трупи, і завозили в яму на кладбище.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомо у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Поминають.
Чи згадують поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер згадують. За часів радянської влади ніхто не згадував.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є православна церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).