Місце запису: с. Шандра, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 06.09.2005 р.;
Хто записав: Чемерис Н.Д.;
Респондент: Куделя Анастасія Юрківна, 1913 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Куделя Анастасія Юрківна, 1913 р. н., проживала у селі Шандра Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Добре знаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Місцеве самоврядування.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Винагород не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документів ніяких не показували.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Покарання населення несло у вигляді побитгя та закривання в «холодну».
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброю мали.
Як люди боронилися?
Люди ніякого опору не чинили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати зерно і продукти було неможливо.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активісти шукали продукти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Голова сільської ради зі свідками (два-три чоловіки).
Де можна було заховати продукти харчування?
Заховати продукти було неможливо.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
До колгоспу йшли люди для того, щоб можна було наїстися.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Одяг, рушники не брали, худобу забрали.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
За п’ять колосків судив суд.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля і комори охороняли активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто був бідніший – ті йшли самостійно, а хто багатший – не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Людей заставляли йти до колгоспу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Переховувати худобу не було де, активісти забирали самостійно.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І ходили вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
До хати приходило по декілька чоловік.
Коли почали помирати від голоду?
Люди з голоду почали вмирати в листопаді та грудні. А 1933-го року до червня місяця було масове вимирання.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Дітей-сиріт забирали в ясла і там годували і виховували.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто заможніше жив – ті не голодували.
Хто зумів вижити?
Хто був сильніший.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ніхто нікому не допомагав.
Які засоби вживали до виживання?
Працювала одна їдальня для всіх, варили тільки обід.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто нікому не допомагав, була одна думка – вижити.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Сушили листя липи, акації і варили суп.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липа, акація.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Вбивали ворон та горобців та їли, щоб вижити.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
В місті можна було щось купись та поміняти.
Чи був голод у містах?
В містах голоду не було.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Померло дуже багато людей. Відомостей таких не збереглося.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали на кладовищі. В одну яму звозили на підводах.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто нікому не платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають на всіх святах.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не забороняли.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).