Місце запису: смт. Новопсков, Новопсковський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 27 березня 2008 року.
Ким записано: Шестакова Валентина Євгенівна.
Респондент: Бородіна Клавдія Петрівна, 1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селиші Новопсков Новопсковського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
В 1932-1933 роках дуже не вистачало харчів. Люди голодували. В ці роки була засуха і неврожай. Сім’я наша була з 14 чоловік: батьки, діти, невістки, внуки. Наша сім’я проживала в Новопскові (кривий план). Батько працював обліковцем в колгоспі, крім того він готував хлопців в армію і за це одержував пайок. Він одержував пайок 8 кг. муки, а на жінку і дітей по 2 кг. Цим і врятувалися від голоду. А ще в пайок входила: олія, цукор, цукерки, мило. Батько допомагав своїм рідним харчами. Батько під час Великої Вітчизняної війни загинув. В 1946-1947 роки дітей залишилося троє – шкільного віку. Мати була домогосподаркою. В 1946-1947 мати працювала технічкою на пікарні. Мали корову. Завдяки злепків хліба і домашнього молока ми вижили. В 1946 році влітку була засуха, не було врожаю. В 1947 році по весні почався голод до нового врожаю осені 1947 року.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
На мою думку, голод в 1932-1933 роках був спричинений через засуху, неурожай.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Відбирали у людей продукти.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Активісти ніяких документів не мали, коли забирали продукти.
Як люди боронились?
Не боронилися. Просили залишити їм, хоч для дітей, але все забирали. Плакали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було приховати зерно, продукти.
Хто і як шукав заховані харчі?
Шукали продукти Вагін Савелій Павлович, баба Водоланеська Гашка. На горищі, в погребі, в хаті, в сараях. Скопували двір.
Скільки їх приходило до хати?
Приходили активісти в кількості 5 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Одне в погребі, а нашому дідові нічого було ховати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Дід працював в колгоспі і за це йому давали обід.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
В 1932-1933 роках збирали продукти і речі: одяг, рушники, взуття, забирали худобу.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула. Наказували тих, хто збирає в степу колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні не дозволяли, за кожен колосок наказували. Нас посилали збирати колоски, а як йшли додому – все витрушували.
Хто охороняв поля і комори?
Охороняли колгоспні поля, коморі – активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Були люди, які йшли в колгоспи добровільно. А як не хотіли йти в колгоспи – жили індивідуально.
В який час ходили забирати у людей зерно?
У нас забирали продукти, зерно вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили декілька разів.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
В 1932-1933 роках не пам’ятаю. В 1946-1847 роках відкривали дитбудинки для дітей-сиріт, звозили до нього з навколишніх сіл. І одягали, і годували дітей. В селі Осиново був дитячий будинок був дитячий будинок, а в ІІ Осинові була хата, в якій проживали такі діти.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодувало у селі начальство, яке отримувало пайки. В 1946-1947 роках не голодували ті, хто працював, одержував пайки і хлібні картки.
Хто зумів вижити?
В 1932-1933 роках виживали, хто як міг. Хто держав корову.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Допомагали і ділилися хто чим міг. Мій батько одержував пайок і ділився з своїми рідними.
Які засоби вживали до виживання?
Вживали дикі яблука, ягоди, траву, листя.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Від родичів не отримували допомоги.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали в їжу цибульки з латаття, молодий очерет, дикі яблука, груші.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Вживали те, що можна було їсти.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Міняли в місті речі на продукти. Можна було купити в місті продукти.
Чи був голод в місті?
Був голод у містах.
Чи відомі випадки людоїдства ?
Відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили померлих від голоду, де попало, в основному на кладовищі. По вулиці їздили і збирали.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Відомі. На кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають на “Проводи”, “Зелені свята”.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Згадують і поминають тепер і за часів радянської влади.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
В селищі Новопсков церква є, вон аправославна.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Пам’ятний Хрест встановлений на кладовищі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр.? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Про голод 1932-1933 роках молодь знає і розказуємо їм ми, старше покоління.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
В загибелі людей від голоду в 1932-1933 роки вважаю владу.