Місце запису: смт. Мілове Міловський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 16.04.2008
Хто записав: Літвінова Людмила Миколаївна, вчитель української мови та літератури Міловської гімназії.
Респондент: Базалей Валентина Стефанівна, 1915 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в смт. Мілове Міловського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946-1947 роках?
У такому віці вже погано пам’ятається, що було вчора, неділю тому, а не те що десятки років по тому. Але хто ж не знає та не чув взагалі про голодомор 1932-1933 рр.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Перша причина, як я думаю й пам’ятаю, було те, що ця влада силою відбирала той врожай, що зростили люди.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Не знаю як їх точно називали, а ми їх звали поліцаями.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продукті
Коли в нас забирали всі продукти, не показували ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Коли забирали у перших на селі людей продукти, і вони ясно що опиралися, поліцаї їх били і зв’язували, але це так казали, а сама я не бачила такого. А коли в нашу сім’ю прийшли поліцаї, ми плакали, просили їх не все забирати, але вони були дуже жорстокі, що навіть на дітей не звертали уваги.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Звичайно була в них і зброя. Але в нас вони всього цього не показували.
Як люди боронилися?
Як могли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна, і якщо б ми не сховали трохи зерна, картоплі мілкої, велика б тоді не родилась. А ховали більшою частиною в землю. Рили котловани і засипали туди зерно, а потім землею засипали, притоптували і хто коржами застилав на те місце, а хто якийсь хлам розкидував і на те місце, і навколо, щоб не зрозуміло було поліцаям, що ж там було і де може щось заховано. А скільки пропадало цього зерна, продуктів! А коли люди розривали котловани, там зерно було майже перегнивше, а продукти лопались, коли до них торкались. Все добро пропадало, яке не забирали поліцаї, то забирала земля.
Хто і як шукав заховані харчі? Як їх звали?
Я все казала, що їх у нас тоді звали поліцаями. А шукали всюди, і в хатах все переривали, і поли, вони ж земляні були, прекопували, в стог сіна палицею гострою штрикали, й де що не побачать, то все ломають, землю де свіжу побачать – копають. Скрізь шукали і звісно знаходили не все, але більше всього знаходили і забирали до зернини.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило їх і по четверо, і по п’ятеро й більше. Але я не знаю хто вони, а знаю, що мужики великі були…
Чи люди хотіли добровільно йти до колгоспів і як?
Ні. Ну а коров, волів віддавати треба було. Заставляли.
Скільки разів приходили до хати?
До нас усього помню один раз. А до інших людей – два або більше разів.
Коли почали люди помирати від голоду?
Коли всі продукти, зернинки, що ховались, закінчувались й люди по три доби вже нічого не їли, а потім потрошку, починали то худнути, то пухнути від голоду, а потім й помирати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Та кому вони здалися. Теж помирали з голоду, а хто десь дівався…
Хто не голодував в селі і чому?
Та пани не голодували. Тому що в них все було й їли вони все як треба. В них-то не забирали!
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У нас таких родичів не було. А в моєї подруги була тітка, так ми з подругою підемо до неї, а вона нам лянцей потай від чоловіка дасть, а ми такі задоволені, самі в ліс зайдемо надкусимо трохи, а тому що терпіння не вистачало не відкусити, а остачу додому принесемо й на дванадцять кусочків поділемо.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ой, все, що можна було їсти. Дуже подобалися нам галушки, ми їх тоді називали так, а зараз їх нема. Я думаю, це нам тоді Бог посилав. Їли й незабудки, й одуванчики, і якісь ягоди темні, але назви я зараз не пам’ятаю. Все їли, що можна було у рот покласти й ковтнути.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Та більше половини померло. Точно не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Та хоронили їх і в садках, і на городах, а більшість і так лежали, тому що вся сім’я вимерла від голоду.