Місце запису: с. Маслівка, Миронівський р-н, Київської обл.;
Дата запису: 08.09.2005 р.;
Хто записав: Швед Зоя Бориславівна;
Респондент: Борисенко Олена Василівна, 1919. р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Борисенко Олена Василівна, 1919. н., проживала у селі Маслівка Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Врожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Все, що було у людей, забирали комуністи, активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Ні, я не пам’ятаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів у них не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так, людей карали, били, а іноді, навіть, висилали із села.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї вони не мали, але ходили по кілька здорових чоловіків.
Як люди боронилися?
Люди боялися, ніякого опору не чинили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати можна було, але майже завжди все знаходили
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Зерно шукали комуністи, приходили і нишпорили по всій хаті та в дворі.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
В більшості випадках приходили по два-три комуніста. Тільки в тих випадках, як їх висилали з села, було більше.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали в печі, скрині.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ні. Нічого не давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все: і одяг, і худобу, і продукти харчування.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Я не знаю про цей закон.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, хто збирав у полі колоски, тих били і забирали все.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля і колгоспні комори охороняли комуністи і активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Деякі йшли, але не всі. Люди боялися всього нового.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Людей змушували йти до колгоспу, забираючи худобу і все інше.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу приховати не можна було – все одно знайдуть.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Забирали в будь-який час, навіть, серед ночі.
Скільки разів приходили до хати?
До нас приходили тричі.
Коли почали помирати від голоду?
На кінці зими, на початку весни – люди почали масово мерти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні. Держава сиротами не опікувалася. В кого були родичі, то допомагали.
Хто не голодував у селі і чому?
В селі не голодували комуністи, активісти і ті, хто були з ними.
Хто зумів вижити?
Люди, які були на будівництві залізниці, їм давали пайки, у кого були родичі, які допомагали.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали, але дуже рідко, тому що всім було тяжко.
Які засоби вживали до виживання?
Люди старалися збирати різні трави, корінці, кору, жолуді, все, що можна було їсти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, родичі нам багато допомагали продуктами харчування. Вони не жили в селі, а в місті їм було легше.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
З рослин вживали в їжу лободу, гичку буряків, калачики, коріння клена.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З дуба жолуді використовували в їжу, цвіт акції.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Різни диких тварин і птахів їли. Все, що можна було зловить.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було поміняти на одяг щось з їжі.
Чи був голод у містах?
У містах голоду такого не було. Було тяжко, але не так, як у селі.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, я не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Дуже багато людей померло в селі. Не знаю чи є такі відомості.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, в нашому селі був дід (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних
міркувань – Ред.), який з’їв своїх знайомих в яру за селом. Відтоді цей яр називають (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних
міркувань – Ред.).
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали померлих на кладовищі самі люди і колгоспники.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Тим, хто ховав померлих ніхто не платив. Люди помирали не тільки в хаті, а й прямо на дорозі.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, в нашому селі є місце на кладовищі, де поховані люди, які померли від голоду.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають тих, у кого є рідні.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Згадують у церкві тих, хто помер від голоду тільки зараз, а в часи радянської влади – забороняли.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
#Голодомор #Активісти #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати