Місце запису: с. Македони, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 16.09.2005 р.;
Хто записав: Міщенко Тетяна Василівна;
Респондент: Смоляр Євдокія Панасівна, 1912 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Смоляр Євдокія Панасівна, 1912 р. н., проживала у селі Македони Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю. У мене був син 1930-го року народження. У 1932-го року був у садку, їсти не було чого, то діти паслися калачиками – яке то було горе.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Була засуха, податки та відбирала влада
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Це були агенти «комнезами».
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Були покарання різні.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Не боронились.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна приховати, але не було чого.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило по двоє-троє.
Де можна було заховати продукти харчування?
Можна, але їх не було.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали трохи борошна, мішали у траву і пекли лепетики.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чула закону такого.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хотіли. Мій батько пішов перший у колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Мої рідні здали все у колгосп(скотину, весь реманент).
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І в день, і вночі. Я сховала трохи зерна, підвісила між одягом, а як знайшли, то водили під дулом автомата, щоб сказала де сховала. А коли знепритомніє людина, тоді кидали її лежати та йшли геть.
Скільки разів приходили до хати?
Багато разів.
Коли почали помирати від голоду?
Точно не пам’ятаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю.
Хто зумів вижити?
Не знаю.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
Не знаю.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Як пропаде коняка, то бігли з сокирами, щоб щось відрубати і зварити. Полова чи листя щавлю.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Липа.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ховрахи.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна. Міняли одяг на кукурудзу.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так. Одна жінка з’їла дитину. В неї в хаті знайшли дитячу голову.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Де вмирали, там і ховали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так. Є на цвинтарі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).