Місце запису: смт Васильківка, Васильківський район, Дніпропетровська обл.
Дата запису: 7.12.2005 р.
Хто записав: Малишко Надія Йосипівна.
Респондент: Савченко Микола Сергійович, 1919 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. свідки проживав в смт. Васильківка, Васильківський район, Дніпропетровська обл.
На долю нашої сім`ї випало багато горя. В голод 1921 помер батько. Нас залишилося у матері п’ятеро – найстаршій – 12 років, мені, найменшому – 2. Ні коняки, ні корови і хата приговорена, але не виплачена, значить, чужа. А як мати працювала! І по найму, і телят пасла. За 7 років за хату борг віддала, придбала коня і корову. Стало в нас хозяйство. Брати піднімалися. Так хотілося сім`ї попрацювати на своїй землі, в своєму господарстві! А тут колективізація. І все пішло шкереберть…
Мати не захотіла у колгосп іти. Думала з синами вибитися із злиднів, а придбала звання куркульки. А там куркулька ні спочинку, ні свята не знала. Наклали на нас такий податок, якби всю садибу з господарством продали, то й тоді не виплатили б. Хліб забрали до зернини, повели й корову. Перед цим від непосильної роботи здох кінь. Одначе податок плати. В люті морози серед зими викидали нас із хати, продали її на торгах. Поклали ми хвору і пухлу маму – Євдокію Антонівку Савченко – на возик та й повезли в дідусеву розвалюху. Дід та бабуня перед новим роком померли, і хата пустою залишилась. Кілька днів полежала мама на плечі та вже й не говорила. Порадила нам покласти її на долівку під сволок, щоб легше вмирати їй було. Так і померла. Сестра Феня трохи раніше померла. Брат Федосій на Донбас подався, а я ще залишився тут. Та нестерпний голод догнав і мене у світ. Ледве живий, пухлий, шкіра на ногах полопалась, кровавиться, добрався і я до шахт. Жили в якійсь комірчині. Федос пічку зробив. Не знаю як ми вижили. З 16 років і я працював у шахті. Брат при аварії загинув. Старший брат Іван ще раніше пішов на заробітки. Пізніше пройшла чутка, що він лежав хворий на якійсь станції під Одесою. Скільки їх таких, незнаних, невідомих Іванів. А я знайшов притулок – “у москалі”. Пішов добровільно в армію.