Свідчення про
Голодомор-геноцид 1932-1933

Місце запису: м. Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська область.

Дата запису: 28.10.2005 рік

Хто записав: Борщ Ольга Миколаївна

Респондент: Долженко Марія Василівна, 1914 р.н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в м.Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська область.

1. Кривий Ріг
2. 28.10.05
3. Борщ Ольга Миколаївна, 10-в, ст №91
4. Так, голод був.
5. Забирала урожай влада.
6. Влада.
7. Всі люди не доносили на свого сусіда. Влада за це нікому нічого не давала.
8. Не було ніяких документів, просто приходили і забирали.
9. Так за зерно, за жменю зерна, були арешти і навіть вбивали.
10. Так мали і вони забирали все зерно що знаходили, а якщо хозяїн не віддавав то його у кращому випадку били.
11. Отдавали всі.
12. Практично неможливо.
13. Вони заходили до хати і лазили кругом забирали зерна навіть з колиски маленьких дітей.
14. Це були дугні чоловіки, мабуть душ з чотири.
15. Це майже неможливо. Вони розбивали стіни шукаючи хліб, розривали сіни. Але деякі люди закопували хліб у землю в якомусь місці.
16. Так по трошку, але цього було замало.
17. Ні лише зерно всяке, яке було. Речі не чіпали.
18. Якщо робітник колгоспу візьме лише 5 колосків то він отримає 5 років в’язниці. 
19. Ні за залишки садили, а за жменьку чекала смерть.
20. Влада.
21. Ні їх знищували, забирали корів, коней.
22. Так.
23. Їх прив’язували далеко в лісі.
24. Вони приходили коли тільки хотіли і вранці, і ввечорі, і після обіду.
25. Багато.
26. У тих, що геть нічого не мали, вони почали помирати першими, люди йшли і падали.
27. Спочатку ні, а потім були створені будинки де їх кормили.
28. Наша сім’я не голодувала, тому що у батька було золото і він поміняв на зерно. Брат працював в магазині і ми робили в колгоспі то нам було що їсти.
29. Ми, але завдяки батькові , та  до нас якось і не приходили.
30. Так я особисто відносила їжу своїй подрузі і цим допомагала їй вижити.
31. Вони їли усе що мало хоч краплю білка та інших поживних речовин.
32. Так ми допомагали своїм родичам і вони також не голодували. Ну може трохи. Але живі.
33. Усе що трапилося, навіть із ракушок діставали равликів.
34. Я не пам’ятаю, ми не голодували.
35. Собак, равликів, ворон, горобців, ховроликів, траву, кору, листя, все.
36. Так, було можна на золото, або на хорошу одягну.
37. В місті був голод, але не такий як у селах.
39. Багато вмирали цілими сім’ями.
40. Так я знала одну дівчинку, вони жили трохи гірше за нас. Вона вийшла на вулицю, її зловили сусіди, зарізали і з’їли. Деякі багатодітні сім”ї різали найменших, щоб вижили їхні старші, вони самі.
41. Мертвих не хоронили, був такий чоловік, що кожного дня їздив і забирав померлих і складав у велику яму.
42. Так, але…
43. Я не пам’ятаю тільки яма.
44. Напевно, що так.
45. Напевно, що так.
46. Церква була. Православна.
47. Не було ні хрестів, ні пам’ятників.
48. Так я розповідала своїм дітям.
49. Винні влада і ті чоловіки.
50. Долженко Марія Василівна (1914).