Місце запису: с. Андріяшівка, Роменський р-н, Сумська обл.;
Дата запису: 21.09.2009 р.;
Хто записав: Озмитель Марина Михайлівна;
Респондент: Озмитель Іван Денисович, 11.02.1925 р. н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років Озмитель Іван Денисович, 11.02.1925 р. н., проживав у селі Ярошівка Роменського району Сумської області.
Народився Озмитель Іван Денисович 11 лютого 1925 року в селі Ярошівка Роменського району Сумської області. У 1932-33 р.р проживав в селі Ярошівка, а в 1946-1947 рр. перебував у Червоній Армії в Німеччині. Село Ярошівка у 1932-1933 роках було сумне і тихе. В сім’ї Івана Денисовича нараховувалося 5 душ: батько – Денис Савович, мати – Катерина Василівна, брат – Петро Денисович, бабуся – Наталія Степанівна. Одного разу, вернувшись із школи, обачив Іван Денисович, що бригада, яка шукала по селу хліб – у нього в дворі. Один чоловік з цієї бригади – Суханенко Павло підійшов до нього і каже: «Я тобі дам конфет, тільки скажи, де батько хліб сховав». Та він не знав, де схований хліб, бо батьки старалися тримати це у великій таємниці, щоб рідні могли вижити. А коли в село прийшли німці, то цей чоловік став «тайним поліцаєм». 1943 році село було звільнене Червоною армією і батько Суханенка Павла казав: «Нема мого Павлуся, наче з’їли, ні пісьма, ні откритки». Времня було важке. Забирали хліб, картошку. Та в сім’ї Озмитель картошка залишилася, бо була під буряком, цим сім’я і жила зиму.
А навесні доводилося їсти молоду кропиву, мололи цвіт акації і пекли маторжаники, варили цвіт клєверу і варили похльобку. У ті роки помер хрещений Петро Семенович Майфет, його батько – Семен Назарович, а діти і жінка осталися. У хрещеного стояла діжка із квашеною капустою, так один із енкаведистів пішов у нужник, обмазав у відходи чоботи, а тоді заліз у діжку з капустою і потоптався. Тож зима і весна 1933 року була холодною і голодною. Дуже запам’яталася моя учителька у зеленій в’язаній кофтинці – Армейська Тетяна Василівна. Головою сільської ради був Гаврилко Іван Омеланович. Випадків людожерства в селі не було. На продукти харчування міняли добру одежу. Одкривали торгсіни, де на золото і серебро давали по жмені муки. На вулиці з 40 дворів в 1933 році померло до 20 чоловік.