- Місце запису: село Гора, Бориспільського району, Київської області;
- Дата запису: 2002 рік;
- Хто записав: Голубнича Аліна Ігорівна;
- Респондент: Млинченко Мотря Матвіївна, 1924 р.н.;
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживала в селі Гора, Бориспільського району, Київської області.
Чи добре Ви пам’ятаєте події 1932-33 років?
Помню. Ми тоді жили в селі Ошиткі Києво-Печерського району, но в 11964 году наше село затопило через строітєльство Київської ГЕС і нас переселили в це село, де я живу вже почті 40 год.
Які на Вашу думку були причини голодомору 1932-33 року?
У нас в сім’ї було семеро дітей, корову забрали комуністи, бо батько не хотів іти в колгосп і вобще, усе забирали. Канєшно, у нашій мєсності не було великого голоду, бо кругом були озера, ну, риба була, так і вижили.
Чи було у Вас зерно, де ви все ховали?
Було трохи пшениці, ми закопували її у ями, щоб не забрали. Батько з моїм старшим братом поїхали в Київ на заробітки, звідти привезли кукурузи, проса, пшона, все це тоже треба було ховать, бо ж забирали усе.
Що Ви їли?
Робили так: лушпиння з картоплі висушували, перемелювали, додавали полову і жарили лєпьошкі – це було вмєсто хліба. Головне це те, що була риба. Весной було вже легше, бо появився щавель і можна було варить баланду.
Скільки померло людей?
Не багато, бо особенно великого голоду не було.
Де і як ховали померлих?
Як обично, людей ховали на кладовищі?
Чи є місця вшановування загиблих?
Ну, нема, ж наше село затопили 1964 року, а в Горі на кладовищі є невеликий пам’ятник под накритієм, там написано: «жертвам голодомору».