- Місце запису: село Шубівка, Кагарлицького району, Київської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Трохименко Петро Тимофійович, 1925 р.н.;
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживав у селі Шубівка, Кагарлицького району, Київської області.
Коли підріс часто у мами питався про голод. Чому було так важко, за що мучили? Мати говорила, що ми були куркулями, а таких не приймали в колгосп. Та «багатство» наше обмежувалося парою коней, коровою, декілька овець та четверо дітей. Батька посадили, забрали з хати все, що було, і ще прийшли качать хліб. Ховали як могли. Так і виживали, те що поховали і знаходили на вулиці їли. В харчі перетворювалось майже все., що було на дворі: соняхо, кукурудза, листя, трава, вкралені буряки і зерно, лобода, виловлена рабі в ставку (рахувалася за величезний делікатес і розтягувалась на якомога більший час). Виживали як могли, бігали, крутилися, а тому і залишилися живі.