- Місце запису: село Глібовка, Вишгородського району, Київської області;
- Дата запису: 2005 рік;
- Хто записав: Кузняна Надія Олександрівна;
- Респондент: Михайло Романович, 1919 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживав в селі Глібовка, Вишгородського району, Київської області.
Чи пам ’ятасте Ви, що був голоду 1932-1933 роках?
Пам’ятаю полностю. Остались черверо дітей, батька в 32 году убили активісти. Десь у 28 году організовувались СОЗи, дали отрубниє участки по 4 га. під Димером 3 га. пахатної і 1 га. сінокоса. Два годи попахали і не понаравилось людям. СОЗ зробили спільний обробіток землі, було 38 господарств. Перший год було добре, получили багато зерна, СОЗ розваливсь у 30 році, мій батько був головою СОЗу. Як СОЗ розваливсь – усе розтягнули і плуги, і севалки, і грабарки – батька за це арестували. Його взяли на поруки, був Компанець Микола Дем’янович – робив касіром у Димері у банку, другий – Ворон Степан Митрофанович – бугалтером робив у банку – вони взяли батька на поруки, на врем’я, а через деєкий час хотіли знов арештувать, ці хлопці йому посовітовали у Черніговську обл. сховатись у Добрянку, там наш родичь робив у лісі лесником і батько робив у його лісничестві обуддє гнув. В 1932 р. пиїхав по нас, хотів забрать з собою, а зерна давнього було багато, дак вун однюс до сусідки, щоб спекла хліба на дорогу, сказав, що приде по хліб у вечері. А вона заявила, що батько приде по хліб, дак активісти зробили засаду, і коли перелазив через забор йому Євтух Ворон вистрелив у спину. Матка тоді була беремена, дитя брать пожив два-три місяці і помер, а перед цим її посадили в тюрму і мучили, допрашували де він був. Матка седіла місецьов 3, ще й Оксина лесникова жінка седіла з єю, поки не об’явила голодовку в тюрмі – 2 неділі голодовала, а як пришла з тюрми до, я знаю, пухла вся була, а баба юй кисляк упускала потрошку.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
У ціх людей, що 38 господарств, було багато хліба, хліб закопаний був, шукали штирями да рили, позабирали де що було. У нас забрали 2 кобили з двома лошетами, дві корови, 2 свиней – у колгосп. Влада все забрала, де що було.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Голова сільради командував, комсомольці. Корову забирав Оврас Перто – дражнили Молов.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Да наверно давали ж їм єкусь пайку.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Да єкиє ж там документи.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ну а якже, до нас жеж і застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Петро цей же і ходив із винтовкою, на мене ж і направляв.
Як люди боронилися?
Що ж люи могли зробить? Ничого, «тверде завдання» принесли бумажку 500 кг. зерна да картопель, як не здаси – до прийдуть розкулькулять, як не здаси до заберуть усе де що є.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, в хлеві закопували і під піччю замуровували, а всьодно знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Штирями штирхали, да мешки доставали. Кушнеренко, Оврас Петро, Павленко Грицько, Томко.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловік 5,6.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували то в хлеві, то пуд піччю, то в клуні, у нас було закопане зерно коло погреба.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Я не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи и інші речі — одяг, рушники, худобу тощо?
У нас забрали все: 2 коней з 2 лошатами, 2 корови, 2 свиней.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Закона не знаю, а людей за тиє колоски судили, кому год, кому повгода давали допра. Був такий лановий на вешці седів охраняв жито, а я з Димера на Левоновку ішов через поле, тоді там дорога була, а їсти хочу, думаю вирву у карман колоскув, може не побачить. Вирвав жменю у карман, а вун замітив і гнавсь за мною аж до кущув, а я в кущі заховавсь, він мене не знайшов, а в самого були ноги от голоду пухлиє, тоді люде були звєрі, бо голодниє.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Колоски збирали діти, школьники в колгосп, собі не дозволяли, а на весні збирали мерзлиє картоплі, крухмал. Ми поїли мешкув з 10 гречаної полови. А гроши брали – черниці день сем’єю рвем, а на 2 день матка везе в Киев параходом. І привезе 2 буханки хліба – бруски, а оставляла трохи грошей на полову. А хліб делили пайками – ту буханку на 5-х. У сусіда була олійниця, забивав людям олій, дак муй товариш да і батьки його давали кусок макухи, до погризу трохи.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Лановиє на полі, а комори сторожі стерегли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Да наверно ни одне не хотіло, а може голодранці і хотіли, бо в їх ничего не було.
Чи змушували людей їти до колгоспів, і як?
По твердому завданню, як не виконав, до приходили і забирали все що було.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Я не знаю, помоєму ні, корову заховаєш – до вона буде рикать, да й сусіди продадуть.
В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?
Було шо й вдень і вночі, як напужать хочуть – до й уночі йдуть.
Скільки разів приходили до хати?
Як батька вбили, до прийшли і все зразу забрали. Хата тульки осталась, дай то повхати, а повхати дятькова була.
Коли почали помирати від голоду?
Навесні, ходили пухлиє з зими. У нас у детей не було пухлих нуг, тульки матка ходила пухла.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Нищих було багато, ходили по хатах, просили милостини, у кого що було давали їм, а сиротами нихто не опікувавсь.
Хто не голодував в селі і чому?
Тиє що в колгоспі були, тиє не так голодовали, що вступили трохи ранше.
Хто зумів вижити?
В нашому селі не багато померло, я пас корови людскіє, мині платили пуд зерна і 2 пуди картопель.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Родичи мо й делились, а ми ничего никому не давали і нам ніхто нечого не давав, товариш по сусідські жив, до украде у батька меду у вощині да й мині дасть наїстись.
Які засоби вживали для виживання?
Полова гречана, просяну шелуху товкли, у хормі пекли, навесні собирали мерзлиє картоплі, з їх крухмалу пекли содниеи, а лушпиннє з картопель сушили у млині мололи, а воно таке смердюче, шо зтрашне.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали, бо тиких родичов не було, сами голодовали.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Верес сушили, товкли, бурячки дикіє, щавель, бруньки на горіхах, рвали сосновиє свічки обгризували і пекли їх да їли, як почались ягоди до їли ягоди.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Що не попадеце – усе їли. Як найдем у кублі циплятка, до пожарим да поємо, 2 рази бусловиє яйця забирав – по четверо єєць, єйце гряззю обліпим, да на огні спечем. Драли пташині яйця – то вже делікатес, і качки ходили драть у “Парню” штук по 50 єєць за день, до вся сем’я наїсце, а яйця зварим й з нарудками поемо. Ловили рибу у “Проході” – карасі, в’юни регелею ловили, а як вода висохла то в’юни були у грязі – лопатами рили да в’юни доставали.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
У городі то продавалось, да не було за що куплять
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
В торгсін здавали золото у кого воно було, у нас такого небуло.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Відомостей не має, а я знаю тільки одного Навроцький.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На могилках, хоронили родичі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Нихто ничого не платив.
Чи відомі у Нашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладьбіщі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, Зелені свята?
Каждий своїх поминає.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є дві, одна Києвського, а друга Московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Нема.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідав і внукам і сусідам.
Кого Ви вважаєте винним у загибеїі багатьох людей?
Комуністичну партію на чолі з Сталіном і мєсниє грабили своїх їм давали указаніє: Томко, Ворон Євтух, Кушнеренко Хведар – хотів усього багато і ще була міліція, Атаманов його хвамилія. Мого батька пришли первий раз ловить – Томка, Грицько Павленко, Євтух і Атаманов, Молов Петро, Тьолка – чолоків 10 було, дак пришли, окружили хату, гукають щоб вий шов, а в батька було ружйо пуд скриньою, винтовка. Батько 3 рази вистрелив і 2-х поранив. Одного в руку і другого в живут і в шию, але не вбив. А батько тоді утюк у Чернігов тоді забрали і матку і Оксину. А вже поже, як пришов забрать сем’ю, дак Ремінниха продала його и його убили, ми діти сиротами зостались.