- Дата запису: невідомо;
- Місце запису: невідомо;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Галина Жолудєва, 1926 р.н.;
- Розшифровка: Максимюк Олександр, Чех Вікторія;
(при розшифровці матеріалів збережено мову респондента)
Од Києва, Обухівський район сєйчас, єсть велике село називається Германовка. Германовка це колись там був пан Герман і вот його назвали Германовка в цьому селі жили мої дідусь один і другий батькові і мамині
Як їх звали?
Дєдушку звали по мамі Марко Федорович
А прізвище?
Марко
Марко?
Джулай
ааа, Джулай, прізвище?
Марко Федорович
Зрозуміло, а маму?
У нього була дружина Олександра бабуся коли у них було дев’ятеро дітей.
Дев’ятеро це ваша бабуся чи ваша мама?
Це у дідуся у Марка, Джулая от у цих коли було одна хатина, бідні вони под одною кришою. Два сина і дочки, от одна вишла заміж це вже моя мама, стала вишла вона заміж за Гордієнко Тихона Степановича, вишла вона заміж і от я народилася 1926 році.
Так
Жили ми дуже бідно, от діда Марка і цих дітей коли у 30-х годах хотіли коліктівізіровать вони одказувались, потомушо в них було пало два, два, бачка і шо то гектар чи 2 гектара землі .
То вони до якої касти належали? Середняки бідняки чи як?
Це по мамі Марко от. Були і коли в 30 году хотіли їх коліктівізіровать в 30-м году вони відказувались не хотіли йти до по тому шо..
У колгосп заганяли?
Заганяли в колгосп вони не хотіли йти в колхоз. От вони тоді й прийшли с спеціальними службами приїхали вигнали їх всіх з хати забрали ці бачки забрали ліквідірували в них ці 2 гектари ше землі
Це в якому році 32?
В 30 і вигнали їх з хати вигнали їх з хати за саме село за ето с там були такі там формах і всякі і вигнали їх за село і вони пішли по всьому світу десь вони ето вот уже за границю України і цими і де вони тільки не робили і копали землю і все по всьому світу ходили пока дето под порожанські дороги у 35 році отам опанували там начали ходить на роботу на москві це вже московська область вот етат рязанська дорога і вони там начали вся сімя опять вже кроми двух дівчат кроми тих коториє вишли замуж це моя мама і ше тьотя Фрося ці повиходили заміж а всі ці пішли в отетож по …
Джулаї?
Джулаї всі пішли вони от вони начали сторїть українці знають шо як могли робити і працювали на заводах
А там була вільна земля?
Земля там дорога желєзна дорого а от акий я в 48 році їздила сама лічно я подивиться де вони живуть як вони живуть ну українці оставалися українцями томушо і садки там поставили вокрух ціх хаток і етовот і колодязь і короче говоря і козу держали працювали для того шоб якось прожить, от а сімєйні мої Гордієнки. У дєдушки от він родився у батрачки которая у пана робила от і родила вона ето вот коли вже цього пана цого вже не стало уже колікцівізація а коли а дєдушка Степан Тотосевич вот уже був дорослий пішов у козаки українсько коториє по українє робили. Це до до жинідьби ну єслі мама родила в 17 году сина моя мама родила ото Коля другого в 20 году родила Василя 23 году родила Степана етот Тихона це вже сини по дєдушкі Степана а по його сині Тихон .Тихон він розумієте? 20 18 20 23 і я 26 нас 4 дітей і 37-го ше родилась 5 сестра в 37 році от коли вже то людей позабирали у колгоспи начали заставлять уже і мама ходила на поля на поляки на ето заробляла ростила нас і а батька застали він такий був як і дєдушка він знав і газєти читать дєдушка хотя він родився од батрачки вот і ето вот рано остався без матері і пішов у козаки він писарьом був мєжду козаками вот.
Грамотний
Да, грамотний і вже от як закончилась колєктівізация батько в органі його в Обухові заставили при от єсь от та от називається це він головою колгоспу робив…
Головою колгоспу?
Забула як це називається, ну я згадаю.
Село?
Згадаю ,от і батько став робить у колгоспі він.
Головою так?
Так головою мати нас нас ростила в школу ми ходили хлопці ходили первий коля закончив тільки 7 класів став начався голод в 30 года все зерно котореє було на полі у колгоспа робочим роботнікам нікому нічого не дали нічого десь вивозили вже в росію той хліб зерно всі оставалися без хліба нас було ето вот пятеро хлопці це один закончив 7 класів другий тоже 5 класів вот а етот 23-го закончив 7-го класа і начався началась війна брати пішли етот вот
Нє нє, а голод перед голодом, чому голод почався?
Рокуркурували у людей забрали все на світі заставляли шоб люди йшли робити в колгосп хто робив хто ето і так ми дожили до 33-го року я мені вже в 33 році коли такий вже розгон я уже мені 6 сім років я вже усе розуміла
А як же ви виживали?
А як виживали, дідусь Степан Тодосевич він був мастєром всього він і капці нам пошив то він із ето вот з лози вот тапочки він все нас обсулужавав а батько у 37-у році це вже коліктівізація но шо то в нього не получалося короче говоря його друг позвав дето у другу у Росію де лутче життя, де можна заробить і він і там застала війна і ми його більше не бачили
Батька?
Батька, не бачили а дідусь при нас жив невістка і діти. І діти хлопці кончали школу і я ходила в школу ну от саме страшне це був 33 рік самий страшний ми оставалися совсєм голодні
А як же ж батько він же ш працював?
А батько працював…
Головою колгоспу?
Тоді ше не був він головою колгоспу. Він ше не був голова колгоспа він тоже а в нас було всього 25 соток города всього 25 соток города і це на цьому городі повинні були кусочок коноплі поставити шо мама шото наткала якоїсь ткані шото пошила шоб дітям пошити шото а батько такий голод шо вже не льзя ходили на поле собирали з колосків сміття а дєдушка зробив жерно таке кругле колесо з накльопом і на цьому жерні робили муку із колосків робили і в печі хто міг ну це нас дєдушка піддержував
А ви ше шось додавали, одні колоски, чи ше шось додавали?
До колосків добавляли картошку гнилу витаскували з землі витаскували в печі на жорнах дєдушка на жорнах накрутить землі, не землі, а трави мама з бабусею брали як називається це кориці складували туда смазували цім не йодом а цім як його шо смазують машини.
Салідол?
Салідолом смазували і ці ліпьошки ліпили, а ми тіки одварювали, як ше були буряки одварювали буряки і оцю юшку з ціми… ет їли. А уже в 33 році начали люди дуже умирать, дуже умирать і от пішла етот по селу шо на нашій вулиці ну я ж не ходила нічого.
А слух такий пішов?
Пішов слух шо уже Татьяна з`їла свою дитину. У другої вулиці шо ето зїла свою дитину саму меншу. Наших молодих уже стали… в колгоспі дітей такі коториє ходили, наприклад, уже мене я уже повинна була іти… Один раз іти в колгосп там варили якусь кашу, навіть не кашу а якийсь суп і давали кусочок хліба, отакий кусочок хліба давали, ну я хліба не їла я за пазухой несла його мамі потомушо в мами начали вже ноги пухнуть. і я несла цей кусочок хліба шоб мама не померла
То це раз у день давали таке?
Раз у день дітей значить мали один раз прийти діти і поїсти.
Це вам а іншим вашим сестрам?
А хлопці, а хлоппцям заганяли їх на поле шоб вони копали для кузьок корови но не годували ніхто не годував десь я не знаю чи їм давали чи не ну в нас не було шо їсти. Бабуля собирає спідницю мама були ше корали ето вот червоні і батько їде у Воронєш щоб хоть якогось зерна достать а ми вже лежали на топчані уже їсти немає чого весна талачики на ето вот на дорогах талачики ростуть, і ми ті талачики їли на городах видолбували гнилу картошку їли і особенно ми боялися вже самі дєдушка горобці начав стріляти бо томушо хоть шото небуть.
Стріляти з чого, з рогатки, з чого він стріляв?
Уже річка у ставках появилася вода вот то стали оці малюсінькі мальки вот хлопці ходили ловили оці малюсінькі і їх як казали вот етовот Бабуля Ульяна так каже коже ну йди пукай оці рибки малюсінькі оці рибки оце уже нас начали спасать от вот шоб ми вже їли.
Ага, шось могли істи.
А батько пішов у Воронєж одвіз усі етовот серебряні сергі не золоті, а серебряні серги, серебряні якісь ложки ше шото там, спідниці платки.
Усе цінне взяв
Усе оце вот,то він завіз пів мішка туди віз і одтуда із Росії привіз клумачок зерна. Він приходить заходить у хату а сейчас я з мамой на топчаї лежу біля мами, вот лежу на топчаї бо я ж тоді сама менша була в сім’ї, ше ж тоді Ніни не було вот ето вот, вона він заходить у, вона говорить: “шо ж ти привіз? оце” говорить “скільки я виміняв зерна у Росії у Воронежі шо вже більше у мене нічого немає і це після цього от як він другого спасєнія не було і його позвали шоб він ішов головою і шоб заробив і шо йому будуть платити, шо йому будуть всяке і він пішов у цю Долину, в село Долина, Обуховського району.
Так у якому році він пішов головою?
Головою.. це було десь..
34? чи пізніше?
Десь в 35 чи 36, вот в ті года.. і він, а вона ж мама біля дєдушка і бабушка старенькі і нас діти ето вот вона нас кормила уже ето вот а аж в 34-у році, у 34-у році народилася від батька, хотя він тут не по колгоспу, і він так: поробив у колгоспі, організував шото там, шото построїв і його переводять у друге село у… не в Купачів… а в ето… забула як, і помнила ж, треба було записать, а тепер забила.
Теж Яготинського району?
Це Обухівський район
А, Обуховський.
Це в Обуховском районі його тикнули етім і так осталися він як тоді його ето вот він шото всьото таки боровся за своїх, за свій народ, за то шо вони робили його взяли ісключили з роботи і ето він у 36-у році він винужден був поїхать у Росію, десь аж під Лєнінград його позвав знайомий його друг.