- Місце запису: село Постольне Сумського району Сумської області;
- Дата запису: 25 липня 2005 рік;
- Хто передав: Глиненко Л.М.;
- Респондент: Ілляшенко Анастасія Григорівна, 1927 р.н., народилась в селі Постольне Сумського району Сумської області;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Постольне Сумського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви голодомор 1932-33 рр.?
А як же, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада, бо врожай вродив.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив?
Забирали активисты.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Може, я цього не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Документи не давали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
А як же висилали, з хатов вигоняли.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Ні, без зброї оні руками шукали.
Як люди боролися?
Лаялись, плакали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Прикопывали в землю и не все забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не помню.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Вони ходили бригадами.
Де можна було заховати продукти харчування?
В земле только прикопать.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали пайки.
Збирали лише продукти харчування чи інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Ми були бедни, у нас брали їжу, а у багатих брали все.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли ще тоді.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Конечно не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Принуждали.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Ніде не заховаєшь, забірали.
В який час ходили забирали у людей зерно, продукти?
В любе время.
Скільки разів приходили до хати?
Як знали що є що брати і ходили поки не заберуть.
Коли почали люди помирати з голоду?
Помирали в 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Кому вони були нужни. Нікому.
Хто не голодував у селі і чому?
Всі голодували.
Хто зумів вижити?
У кого була возможность.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Да, ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Не було.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ми не вживали.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Не вживали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців.
Чи можна було купити щось у місті, чи виміняти?
Не можна було.
Чи був голод у містах?
Обов’язково був голод.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Богато, семьями вимирали.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні, не помню такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Своїх на кладбище, а чужих, где є ямка там і загребали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На території кладбища разривняли и построіли клуб в Сухіновке.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Обов’язково.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Да, поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлих від голоду?
Ні.
Чи знає молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Обов’язково.
Кого Ви вважали винним у загибелі багатьох людей?
Сталин и влада та винки (винні – припущення оцифровувача).