- Місце запису: місто Кривий Ріг;
- Дата запису: 18 вересня 2005 року;
- Хто записав: Ковган Сергій Олександрович;
- Респондент: Ковган (Омбиш) Любов Михайлівна, 5 серпня 1924 р.н.;
Під час Голодомору жила в селі Широке Широківський район Дніпропетровської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр?
Так, голод я запам’ятала добре.
Якими, на вашу думку, є причини голоду?
Основною причиною голоду було те, що влада забирала все зерно у людей, практично грабувала їх у власних домівках.
Хто відбирав у людей зерно?
У нашому селі цим займалися представники місцевої влади, чоловік і жінка, імен і прізвищ яких я, на жаль, не пам’ятаю.
Чи застосовували проти людей, які не підкорялися, якісь каральні заходи?
Так застосовували, тобто заарештовували їх і висилали.
Чи могли люди якось опиратися системі?
Практично ні, адже всіх непокірних карали.
Чи можна було приховати якусь частину урожаю?
Ні, цього практично не можна було зробити
Хто і як шукав заховані продукти?
Ці ж люди, яких призначали зверху – чоловік і жінка – шукали зерно, зазирали у кожну щілину, відбирали навіть останні крихти у багатодітних сімей.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Я точно не впевнена, але здається давали. Але ми туди зразу не вступили і жили за рахунок батьківського шахтарського пайка.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Так, у більш багатих родинах забирали й худобу і все інше, а їх самих висилали.
Що таке «закон про п’ять колосків»?
Це закон, за яким людину могли засудити і розстріляти за ті ж самі “п’ять колосків” із колгоспного поля.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Категорично ні, адже діяв той самий “закон про п’ять колосків”
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, добровільно йти ніхто не хотів.
В який час ходили забирати у людей зерно і продукти?
Ходили забирали восени, після збору врожаю.
Хто не голодував в селі і чому?
Голодували практично всі, але ті, хто працював на виробництві і шахтах, отримували невеликий пайок, за рахунок якого багато людей і вижило.
Чи мали Ви якусь допомогу від родичів?
Ні, ніякої допомоги не було, багато моїх родичів померло в той час.
Які тварини, рослини і інше споживали у їжу?
Їли пасльон, різні трави, ловили в річці рибу, черепах. З хліба, який припадав на батьків шахтарський пайок, варили галушки.
Чи можна було щось купити у місті?
Так, можна, але ми не мали грошей для покупок.
Скільки людей померло в селі?
Дуже багато. Померли практично всі наші родичі. Дітей, які були у Широківському дитбудинку, закопували практично живцем, деякі навіть ворушилися, коли їх закопували.
Чи відомі випадки людоїдства?
Так, відомі. Один чоловік з жінкою поїли своїх дітей, а потім заманювали чужих, убивали їх і з’їдали. Колись гукали навіть мене з братом, але ми втекли.
Кого Ви вважаєте винним у цій трагедії українського народу?
Мені здається, що винна місцева влада і начальство, яке перестаралося у виконанні наказів зверху.