- Місце запису: село Гордашівка Тальнівський район Черкаська область;
- Дата запису: 21.07.2002 року;
- Хто записав: невідомо;
- Респондент: Канішевська Галина Павлівна, 1935 р.н., народилася в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Гордашівка Тальнівського району Черкаської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Питання 1. Голод 1932-1933 років.
Господь милував і я ще тоді на світі не була. Мама казали, що жити було страшно, всі були голодні, голі й босі. Що ж тут розказувати, як подумаю, скільки людей вмерло з голоду, а діточок маленьких! в матерів же не було молока, їх кормити, так ті младенці і помирали, і горе було матерям і всім людям горе.
Питання 2. Голодомор 1946-1947.
Нас п’ятеро дітей було і мама, а тато на війні погиб. В нас сначало була корова, то мама варили молочні каші, похльобки, то нам ще було, що їсти. Ми їли все, що природа давала, рослини літом, калачики, шпориш кришили, борщ з кропиви варили – все, що було кидали і варили, а потім з’їдали. Наша мама, не помню, чи у війну, чи в голод, ходила на базар і продавала горілку, яка в хаті була. В кого були гроші і що їсти, ті купляли. А мама потім на ці гроші купляла щось нам: якісь продукти, чи одежину. В школу після війни не ходили, не було як вчитися і то добре, що читати і писати вміла. Скільки горя було і хіба ж як я зараз розкажу щось зміниться? Померлі не воскреснуть, побачимось вже на суді божім. Там всіх накормлять, хто голодував.