- Місце запису: село Ялтушків Барський район Вінницька область;
- Дата запису: 1 серпня 2003 року;
- Хто записав: Кулібаба Оксана Анатоліївна;
- Респондент: Антонова Ірма Адамівна, 1910 р.н.;
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Ялтушків Барського району Вінницької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Добре помню голод 1946-1947 років, а 1932-1933 років уривками.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Насамперед був неврожай, картопля не вродила, дощів не було.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Точно про це нічого не можу сказати, але помню, що приходили чоловіки з сільської ради. Фамілій їх не памятаю, а в очах їх постатті до цих пір стоять.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Да. Були такі випадки, коли людей виселяли.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Не знаю, нам не показували.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Про кару, то не знаю, а от багато людей висилали тоді в Сибір, навіть подекуди цілими сім`ями.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю, бо коли були в нас, зброю не показували.
Як люди боронились?
Я такого не знаю, бо ми, наприклад, не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, забирали все “підчисту”.
Хто і як шукав заховані харчі?
Не помню.
Скільки їх приходило до хати?
Помню, що до нас заходило пять чоловіків, обшарили все, що могли і бачили, але ми віддали все, що мали.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде. Ховали поблизу хати, кола садка, але завжди в усіх все відбирали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Цього не знаю, бо ми самі працювали на заводі. А нам в столові варили суп з якоїсь полови, ото їли її. А що було робити, коли голод в хаті?
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Не знаю, не помню такого.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Нічого не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ніхто нічого не дозволяв. Люди з нужди вночі їздили за 7-10 км від села, щоб що-небудь вкрасти додому, хоч гнилої картоплі.
Хто охороняв поля і комори?
Там охороняли, знаю, комірники. Колгоспні комори тоже наверно вони.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
З доброї волі ніхто не йшов, але боялися висилки та тюрми, ото і йшли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Ніхто добровільно не йшов – змушували. Боялися люди, то йшли, бо хто сам приходив, то до нього не застосовуваои покарань.
Де переховували худобу?
Ніхто її не переховував. Віддавали, бо дуже страшенно боялися власті. Бо знали, що можуть попасти туди, куди вже деяких забрали. Ото мовчали.
Коли почали люди помирати від голоду?
Цього не знаю.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Кому вони були треба? Нікому! Ото й здихали посеред дороги. Деякі родичі, які могли, ото забирали до себе своїх.
Хто не голодував в селі і чому?
Таких не було. Були лише ті, хто зумів хоть щось приховати, але таких були одиниці. І то про це взнавали вже набагато пізніше.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Ніхто нікому не допомагав. Кожен думав про себе.
Чи допомагали родичі?
Я напівєврейка, то хочу сказати, що наші родичі, якби могли, то б помогли, та в нікого нічого не було. Виживав хто як міг.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Що можна було знайти, те й споживали
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можна було, якщо в тебе щось було.
Чи був голод в місті?
Ніхто в місто не ходив, бо по-перше, було далеко, а по-друге, не було за що купити і не було, що міняти.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
А хто нам казав? Ніхто по сьогоднішній день не знає, скільки вмерло.
Чи відомі випадки людоїдства?
Не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали за селом в одну яму по 5-6 чоловік.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Ніхто нічого не платив; прибирали і ховали померлих, щоб ще крім голоду не було якоїсь другої біди.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Да.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Не знаю.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? (уточнення: тепер і за часів радянської влади)
За радянської точно не згадували, а тепер то я не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква є, а от до патріархату якого належить не знаю.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрест за селом стоїть. Ото там і ховали тих, хто помер від голоду.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи
розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Про всю молодьож, то я не знаю, а от дітям розповідала, хай знають, що таке біда.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Власть.