- Місце запису: село Андрієво-Іванівка Миколаївський район Одеська область;
- Дата запису: 16.07.2008 р.;
- Хто записав: Димура Олександр Миколайович;
- Опубліковано: Кушнір В.Г., Петрова Н.О., Поломарьов В.М. У скорботних 1932-1933 р.: (Миколаївський район Одеської області): КП ОМД: Одеса – 2008, С. 38-39;
- Респондент: Таран Валентина Миколаївна, 1929 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Андрієво-Іванівка Миколаївського району Одеської області.
Чи пам ’ятаєте ви, що був голод у 1932-1933рр. ?
Я родом з Анастасіївки, а тут живу з самого дитинства, майже нічого не пам’ятаю, скільки ж мені
тоді було років. Голод, холод, біднота кругом, нас було двоє душ і мама. Мама сама залишилась, батька не було, його ще в 1930 році вбили. Врожай був, а Бог знає чому в людей нічого не було, знаю, що голодували люди, пухлі ходили попід хати, їсти просили. Ми теж голодували. Що ми їли, ото що побачиш – те і їли. Зимою ходили по полю: де там качанчик який був, і ми видовбували, і черничко їли. Куліш варили: оце надереш тієї кукурудзи, кинем у воду і варим, і не було більше нічого: ні зажарки, ні хліба, ото таке їли. Ми пухлі ходили, де яку мишу впіймали, суслів, їжаків – все їли, хотілось жити.
Чи пам ’ятаєте ви, щоб ходили бригади і забирали зерно?
В нас нічого не забрали, бо нічого і не було, а от чула, що ходили по селу якісь бригади та виносили з хатів і забирали все, шо було: зерно, корови, коні.
Чи добровільно люди йшли до колгоспу?
Ішли люди до колгоспів, бо їсти хотіли, і ми в школу як ходили, то, помню, діти по 11 років садили на полях папушою. Я сама коли виросла робила в колгоспі на паровій машині, і була в мене хустка, і ото попала в ту машину, а я за нею, то була напарниця та врятувала мене, а то затягнуло б. Моя мама варила куліш в колгоспі, і оце так потроху давали людям, і мама і мені приносила поїсти. В нас корова була, то ми на ній і прожили. Мама пекла такі млинчики: кукурудзяна мука, трохи молока, розколотювала і в печі пекла.
Чи чули ви про закон «п ’ять колосків»?
Не дозволяли збирати колоски, бо судили за них: за 5 колосків давали до 15 років.
Помирали люди від голоду? Хто хоронив померлих?
В нашому селі мало померло, бо голоду не було аж такого. Ховали люди спеціально назначені
колгоспом.
А поминають померлих від голоду на Проводи?
Хто ж їх буде поминати, бо не осталось тих, хто б щось пам’ятав.
Як ви вважаєте, чи знає сучасна молодь про Голодомор?
Діти знають, я їм розповідала.