Свідчення про
Голодомор-геноцид 1932-1933

1. Місце запису: місто Батурин Бахмацький район Чернігівська область;
2. Дата запису: 31.07.1993 р.;
3. Хто записав: співробітники Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у місті Батурин Бахмацького району Чернігівської області та зберігаються у фондовій колекції заповідника (інв. № КВ-3-2344/Р-3-1440);
4. Респондент: Корнієнко Наталія Петрівна, 1915 р.н.;

Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Батурин Бахмацького району Чернігівської області.

У 15 років вийшла заміж в Батурин. Сім’я у свекрів була велика, тримали корову. Вона й рятувала, хоча мені, як невістці, молока майже не припадало. Ходила на роботу у колгосп Будьонного. Там на обід варили юшку із гречаних одсівок. Жили страшно важко, речі і  одяг, все, що можна, промінювали на продукти. Якось ішла я пішки в с. Красне і бачила, як у с. Митченках в центрі якийсь чоловік дуже слабий упав, пішла з рота кров і він тут на місці помер. Я страшно злякалась і кинулась бігти. З моєї сім’ї ніхто не вмер. І ще бачила, як в Конотопі везли віз мертвих людей — підбирали на вулицях зайшлих з інших міст.