- Місце запису: село Головки Малинського району Житомирської області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: Костюченко Світлана Володимирівна;
- Респондент: Костюченко Ольга Михайлівна, 1923 р.н., народилася у селі Головки Малинського району Житомирської області.
Під час Голодомору 1932–1933 років проживала в селі Головки Малинського району Житомирської області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Що ви пам’ятаєте про 1933 рік та голод?
Не було чого їсти. Може там у кого і було, у нас не було. Мене отдали до тьотки у найми. У неї не було дітей. Тьотка заставляла жито жать, а я була мала і мені так не хотілось, то іноді втечу і десь гуляю. Тьотка сварилась, а одного разу так посварила, що я зібралась і пішла додому. Сказала матері, що краще буду голодною, а з тьоткою не буду.
Казали, що голодовка на Україні спеціально була. Хотіли, щоб український народ повстав. Жиди її зробили. Неврожай був. Мало було. Повимокало багато. Люди більш розбитії їздили у Білорусію. Мати моя також їздила. Поїдуть виміняють хліба або зерна. Останнє замелють. Везуть возиком у Малин продавать. Бувало виходили із-за кущів, хотіли забрати. Все це спеціально робили.
Держава не помагала. Вимирали цілі сім’ї. Ось у Оксани Зайченко було десь десять чи одинадцять дітей, всі помери. Викопали їм велику яму, поклали туди всіх, шинеллю накрили і засипали.
Часто ягоди, кропиву їли, різну траву перетирали і супчики з неї варили. У тих кого корова була, то ще жили трошки.
Переживем що хоч.